|
|
Главная » 2015 » Січень » 26 » компетентісний підхід
компетентісний підхід | 10:32 |
Закон України «Про освіту» ставить перед педагогічними працівниками завдання не просто дати людині певні знання, уміння та навички, а сформувати компетентну особистість.
Концепція загальної середньої освіти в Україні спрямовує навчально-виховний процес на формування у школярів достатньої життєвої компетентності, що включає такі її складові: соціальну (розуміння і пошана до загальнолюдських, національних та особистісних цінностей), соціокультурну (знання і повага до українських та світових культурних надбань), комунікативну (уміння спілкуватися у будь-якій життєвій діяльності), ділову (активна, ініціативна праця в умовах конкуренції), інформативну (уміння отримувати і трансформувати інформацію) та ін.
Сучасна мовна освіта в Україні визначає основні стратегічні завдання для загальноосвітньої школи — формувати якісно нові знання української мови, розробити і впровадити у практику модернізовані підходи до навчання рідної мови.
Орієнтація навчальних програм на компетентісний підхід та запровадження його ефективних, дієвих механізмів є одним із основоположних і пріоритетних напрямів реформування змісту освіти й навчання в Україні. , тому все більшої актуальності набуває проблема компетентності учня, набуття ним набору компетенцій. Здобуття учнями знань, умінь і навичок спрямоване на їхню реалізацію та перетворення у компетентність особистості. Тому важливим є усвідомлення поняття компетентності індивіда, що являє собою новий індикатор визначення готовності учня до життя, сукупність життєво важливих компетенцій для його подальшого розвитку, становлення й активного функціонування у життєдіяльності людства, швидкоплинному розвиткові суспільства та інформативному просторі.
Проте рівень комунікативної компетенції сучасного школяра дуже низький. Проблема формування україномовної особистості залишається актуальною для нашого суспільства, не дивлячись на тривалий період існування України як незалежної держави, розвиток української мови як державної. Комунікативна компетентність полягає в умінні учнів активно діяти в ситуаціях спілкування, вирішувати його завдання; висловлювати свою точку зору й аргументовано її доводити; правильно користуватися лексико-семантичними одиницями мови; брати учать у дискусії.
Мовленнєва компетенція передбачає володіння чотирма видами мовленнєвої діяльності: аудіюванням, говорінням, читанням та письмом як засобом спілкування; а токож володіння способами формування і формулювання думок за допомогою мови й уміння користуватися такими способами в процесі сприйняття і породження мови. Мовленнєва компетенція проявляється як здатність реалізовувати мовну компетенцію в різних умовах мовного спілкування, ефективно спілкуватися, застосовуючи знання норм і правил української мови, реалій національної культури країни.
Спираючись на сучасні підходи до вивчення української мови в школі, ми вважаємо пріоритетним розвиток і формування мовленнєвої компетенції учнів, оскільки вона визначається нами як здатність до адекватної мовленнєвої поведінки у спілкуванні, що передбачає високий рівень володіння учнями нормами та принципами української мови, дотримання правил українського мовленнєвого етикету, правильне і доречне вживанням лексичних і граматичних структур, готовність особистості до змін у сьогоденні. Формування мовленнєвої компетенції учнів забезпечується знаннями морфології, сполучуваності лексем, уважним ставленням до українського слова, збагаченням активного словникового запасу, правильним використанням у мовленні одиниць мови, вживанням власне української лексики, побудовою власних висловлювань українознавчої тематики різних жанрів, типів і стилів мовлення. Будь-який розвиток, у тому числі й мовленнєвий, потребує систематичного і цілеспрямованого вправляння. Тому вправи є обов’язковим компонентом процесу засвоєння знань і вироблення навичок.
Найбільш результативною є типологія вправ з розвитку мовлення учнів, мета якої – поєднати якомога більше видів мовленнєвої діяльності в різних співвідношеннях і таким чином сприяти розвитку мовлення учнів. Комплекс таких вправ ґрунтується на принципі взаємодії різних видів мовленнєвої діяльності у процесі навчання рідної мови.
Цей принцип побудови вправ відповідає чотирьом фазам мовленнєвої діяльності та принципу поступового навантаження можна представити в таких алгоритмах поєднання:
1. Аудіювання – говоріння – письмо.
2. Читання – аудіювання- говоріння.
3. Читання- говоріння – письмо.
4. Читання – говоріння- аудіювання – письмо.
Під час вивчення «Морфології» в 6 класі пропонуємо подавати теоретичний матеріал, який важко дається дітям для заучування і розуміння, у вигляді схем, таблиць, алгоритмів. (розроблених у наступних програмах: графічні і відеоредактори, flаsh-анімація, програми для створення презентації, Microsoft PowerPoint.) Це може бути відео - презентація, показ слайдів, анімація або web-сторінка з мультимедійними елементами. Їх використання зацікавлює учнів, умотивовує процес вивчення нового матеріалу, наближує навчання до реального життя школярів, урізноманітнює нецікавий для учнів теоретичний матеріал.
Джерелом дидактичного матеріалу для вчителя можуть бути як звичайні посібники, методичні рекомендації, так і Інтернет, де можна знайти необхідну інформацію, майстер-класи, мультимедійні презентації.
Інноваційні технології дозволяють поєднати теорію з практикою, текстовий і наочний матеріал, графічні засоби, відеозображення, мовний та музичний супровід, створити уявлення реального оточення, спілкування. Вони забезпечують активну (вербальну і невербальну) діяльність учнів у процесі вивчення української мови в школі, гнучкість і варіювання тренувальних вправ і видів контролю, актуалізують пізнавальну діяльність і розвивають критичне та творче мислення, розширюють можливості здобуття, осмислення та презентації інформації, дають змогу моделювати комунікативні ситуації, загалом робити уроки мови привабливими, цікавими для дітей.
За умови постійного, систематичного використання ІКТ на уроках української мови підвищується ефективність мовної освіти, рівень сформованості мовленнєвої компетенції.
Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям, завдяки якому відбувається соціалізація дитини. Мовленнєва компетенція є однією з провідних базисних характеристик особистості. А своєчасний і якісний розвиток мовлення – важлива умова повноцінного мовленнєвого розвитку учня.
|
|
Просмотров: 1097 |
Добавил: komp
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
