Практика показує, що в більшості випадків загальноосвітня школа сільської місцевості вибирає один профіль навчання, який як правило, не може задовольнити індивідуальні освітні проблеми всіх школярів.
Концептуальною основою різних моделей профільного навчання визначено право учнів вільно творити себе, виходячи із власних здібностей.
Урахування особливостей освітнього процесу загальноосвітньої школи сільської місцевості та соціокультурного середовища села дозволило науковцям Полтавського державного педагогічного університету теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічну ефективність п’яти основних моделей профільного навчання:
- індивідуальний вибір школярем рівня вивчення предмета \ внутрішньо шкільний, міжшкільний,
позашкільний;
- ресурсний центр;
- територіальне шкільне об’єднання;
- очно-заочна профільна школа;
- дистанційна модель селективного і елективного профільного навчання.
Модель індивідуального профільного навчання
Індивідуальний вибір рівня вивчення предмета:
- базується на «м’якій» диференціації як основі технології профілювання інваріативного компонента навчального плану старшої школи;
- доповнюється профілюванням шкільного компонента навчального плану на основі технології
«методу проектів»;
- забезпечується поглибленням обраного профілю навчання у позаурочній діяльності міжшкільні факультативи, літні профільні табори, очно-заочні профільні школи, секції МАН. Індивідуальний вибір рівня вивчення предмета « м’яка диференціація» профілювання ін варіативного профілювання шкільного
компонента навчального плану компонента
технологія поглиблення профілю
«методу проекту» навчання у позаурочній
діяльності міжшкільні літні профільні очно-заочні секції
факультативи табори профільні школи МАН
Зміст освіти у ЗНЗ має бути варіативним, багаторівневим і забезпечувати розвиток природних задатків, інтересів, нахилів, здібностей учнів. У старшій школі з предметів, які учні вибирають як профільні, виділяють три групи рівнів:
- стандарту;
- академічного; базовий рівень;
- профільного.
Базовий рівень поділяють ще на три рівні: С – репродуктивний середній рівень; В – частково-пошуковий \достатній рівень компетентності; А – творчий високий рівень компетентності.
Окремо виділяють профільний і поглиблений рівні. Адже шклярі . які вибирають вивчення певного предмета на профільному рівні, мають різні пізнавальні можливості й мотивацію на навчання тощо. Різнорівневий зміст освіти в старшій загальноосвітній школі сільської місцевості. Підстави Базовий рівень Профільний рівень Поглиблений рівень
Мета: яка ставиться до рівня за критерієм застосованнлості знання 1.Формування загальнокультурних умінь;
2.Формування інформаційного предметного поля. Формування академічних знань і умінь:
- знання методу предмета;
- знання способу здо-
бування предметних
знань:
-оволодіння способами пізнавальної,навчальної освітньої діяльності.
1.Задоволення освітніх
потреб школярів у вибраній освітній галузі.
2.Розширення і поглиблен
ня змісту освіти на підста-
ві власних інтересів і про-
сесійних намірів.
3.Уміння інтегрувати
знання і методи пред-
метної роботи для ви-
рішення комплексних
практичних \предпрофе-
сійних \ завдань.
Зміст Знання.вміння, навич-
ки, засновані на
елементарних пред-
метних поняттях. 1.Зміст із частково мобільною структурою.
2.Поглиблення змісту
для розширення пред-
метного кругозору і
освоєння теоретичних
основ шляхом введен-
ня курсів за вибором.
1.Дослідницька робота:
- матеріал гіпотетичного
змісту;
- проблемного змісту.
2.Теми. що відображають між предметні зв’язки.
3.Матеріал,що дає змогу поглибити й розширити знання з обраної теми.
Структура Визначена Державним
стандартом 1.Частково мобільна -
визначається програма-
ми,затвердженими
ЦМК.
2.Варіативність – можливість вибору на підставі власних інте-
ресів і намірів. Мобільна,варіативність:
Можливість вибору на підставі власних інтересів і намірів.
Базовий і профільний рівні відрізняються не обширністю матеріалу, що вивчаються, а його глибиною.
Навчальні заняття проводяться у формі міні-модулів тривалістю 70 хвилин.На занятті кожен учень опрацьовує одну й ту ж тему на своєму рівні: академічному чи профільному.При вивченні профільних навчальних предметів виникають відмінності в змісті та обсязі навчального матеріалу для різних груп учнів всередені класу
Програмовий матеріал на базові й елективні модулі.Кожний базовий модуль містить додатковий матеріал для профільних груп учнів \за профільною програмою\. Структура модулю № Дата Базовий рівень Профільний рівень
\додатковий матеріал, що вивчаеться на занятті \
Базовий модуль №1 \ Назва теми \
3 15.09.
4 19.03.
Елективний модуль
5 22.09.
6 27.09. Захист «портфоліо» учня з даної теми
7 1.10. Узагальнення відомостей з теми .Модульна
Контрольна робота. Відповідно до різнорівневої модульної програми розробляються навчальні посібники для школярів, куди входить стистема різнорівневих завдань для школярів.Завдання групуються в три рівні: базовий, профільний і поглиблений.Базовий містить завдання рівнів С, В, А.
На етапі контролю знань за попередній міні-модуль учням пропонуються завдання різної складності \рівні С, В, А, профільний рівень, поглиблений рівень\. Учень може вільно вибирати ступінь вивчення предмета. Виконуючи завдання того рівня. який відповідає його навчальним можливостям, інтересам, майбутнім життєвим планам.
Зміст елективного модуля засвоюється в індивідуальній формі у позаурочний час самостійно при консультуванні з вчителем.
З метою поглиблення змісту матеріалу з профільного предмету для здібних учнів розробляються також курси за вибором. Навчальне заняття у формі міні-модуля можна проводити за такою структурою: 1.Контроль знань за попереднє заняття – кожен учень одержує свій варіант, але рівень, на якому здійснюється контроль, вибирає сам:
- рівень стандарту \В, С\;
- академічний \А\;
- профільний.
Якщо учень виконав завдання свого рівня, то може додатково виконати завдання поглибленого рівня для підвищення свого рейтингу.
2..Засвоення нових знань - учитель пояснює новий матеріал, використовуючи проблемні ситуації, лабораторні досліди, а також інші форми та методи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.
3.Вивчення і застосування учнями знань у стандартних умовах, творче перенесення знань і навичок у нові умови з метою формування вмінь – учні знайомляться з новим матеріалом у ході індивідуальної роботи.Учні, що вивчають предмет як профільний, працюють із профільним підручником, додатковою літературою.Учні , що вивчають предмет на базовому рівні, працюють із базовими підручниками.
Під час групової роботи учні, які вивчають предмет на рівні стандарту, виконують завдання рівня стандарту – 3 завдання рівня С, 2 завдання рівня В.; учні, що працюють на академічному рівні – виконують 3 завдання рівня С, 2 завдання рівня В і 1 завдання рівня А; учні, що вивчають предмет профільно - виконують завдання рівнів С,В,А і профільного рівня.Крім того , виконують завдання творчого характеру, які вимагають уміння застосовувати знання на практиці.
Поглиблені завдання вимагають знань, які виходять за межі профільної програми.Їх виконують учні, котрі беруть участь в олімпіадах чи самостійно працюють з науковою літературою.
4.Підбиття підсумків роботи – самоконтроль і взаємоконтроль, обговорення з учителем незрозумілих питань тощо.
5.Окремі теми, які не входять до базового курсу, але вивчаються за профільними програмами, оформлюються в елективні модулі.
6.Предостаннє заняття кожного модуля – захист індивідуального «портфоліо».
7.Останнє заняття модуля –підсумкова модульна контрольна робота.
Подальше розширення і поглиблення знань з вибраного профілю відбувається в курсах за вибором.
Весь шкільний курс класу ділиться на базові та елективні модулі.
Базові модулі побудовані на основі базового курсу предмета.
Елективні є двох видів:
1.Змістовий компонент елективних курсів складають теми, що входять до базового курсу, але вивчаються в профільному та є обов’язковими для учнів, які вибрали даний предмет як профільний;
2.Змістовий компонент елективних курсів дозволяє розширити і поглибити знання з певної теми і вибирається учнями на основі їх нахилів та уподобань – курси за вибором.
Міні-модуль – це основна одиниця освітнього процесу, яка завершує пізнавальні операції з визначеного обсягу навчального матеріалу, починаючи з первинного засвоєння знань, вивчення та застосування знань в стандартних ситуаціях і творчого перенесення знань і навичок у нові умови з метою формування вмінь.Тривалість міні –модуля до 70 хвилин дозволяє виділити години для додаткових індивідуальних та різновікових групових занять з кожного предмета, які ставляться в розкладі у другій половині дня.В міні –модулі оптимально поєднуються індивідуальна, групова та фронтальна форми роботи.
Міжшкільний факультатив – інноваційна форма навчання, що організується за рахунок кооперації ресурсів навчальних закладів.Додатковими ефективними формами організації\ навчання є предметні гуртки і секції як складові міжшкільних наукових товариств, науково-дослідницька робота, конкурси, міжшкільні наукові конференції, олімпіади, літні профільні табори. Модель профільного навчання ресурсний центр
Модель профільного навчання ресурсний центр будується на основі ресурсної школи до якої входять школи-філіали..Конструювання індивідуальної освітньої програми школярів відбувається шляхом упровадження кредитно-модульної технології навчання.
Практичне створення ресурсних центрів може реалізуватися двома шляхами:
1.Ресурсним центром повинна бути окрема старша школа, яка б працювала у спеціально відведений час лише з тими дітьми, які підвозяться з інших шкіл-філіалів.Спеціальні програми мають доповнювати рівень стандарту профільною складовою ресурсного центру;
2.Діти, які обрали певний профіль навчання. Предмети цього профілю в школах-філіалах не вивчають взагалі, а вивчають їх лише в ресурсному центрі за програмами профільного рівня. Модель профільного навчання територіальне шкільне об’єднання. Територіальне шкільне об’єднання – це асоціація самостійних юридичних осіб, орієнтованих на партнерство.
Експериментальна робота і досвід територіальних шкільних об’єднань показала, що така модель профільного навчання :
- розширює культурно-освітнє середовище школярів;
- забезпечує їх соціалізацію шляхом включення в роботу різних колективів;
- розширення можливостей забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії школярів на основі об’єднання матеріально-технічного і кадрового потенціалу шкіл об’єднання;
- створення постійнодіючих творчих лабораторій учителів;
- забезпечення високого рівня підготовки учителів шляхом надання науково-методичних консультацій.
Модель профільного навчання очно-заочна профільна школа. Очно-заочна профільна школа може працювати на базі позашкільного навчального закладу.Очна форма навчання відбувається у вихідні, канікулярні дні шляхом проведення групових занять \лекцій, лабораторних занять, семінарів тощо\.Основна форма занять – заняття-дослідження, заняття-пошуки.
Після завершення першого року навчання десятикласники одержували можливість розширити і поглибити вибраний профіль навчання у літніх таборах.
Навчальна складова літнього профільного табору має дві частини.До складу першої з них входять установчі вступні лекції, консультації, здійснення пробного спільного проекту, на яких пояснюються основні методи наукового дослідження, характерні для певної науки, розкривається методика проведення наукового експерименту тощо.Другу частину роботи літнього табору складає безпосередня діяльність школярів над вибраним проектом.Закінчується робота в літньому профільному таборі проведенням групової презентації виконаного проекту. Модель профільного навчання - дистанційне навчання. Дистанційне профільне навчання забезпечується на основі Інтернет-технології і передбачає наявність в школі і в учня Інтернету.Дистанційне навчання будується за типом «учень-Інтернет-профільний центр».
|
