|
|
Главная » 2014 » Лютий » 3 » Звіт Соціалізація дітей в процесі родинно-шкільного виховання
Звіт Соціалізація дітей в процесі родинно-шкільного виховання | 14:20 |
Формування у школярів розуміння себе як частки свого народу з міцним корінням роду, традицій, звичаїв, розвиток творчих здібностей, активності, мислення, розкриття значення родинного виховання в історичному досвіді людства.
У сфері освіти сьогодні першочерговим є завдання оновлення форм роботи з батьками, залучення їх до участі в освітніх процесах.
У час розбудови незалежної України школа повинна бути національною не лише за формою, але й відповідати національному змісту, духу. У стінах школи має панувати атмосфера широкого спілкування, розуміння української національної ідеї. Тому сьогодні єдиним шляхом , аби врятувати дитячу душу та дитину, дати їй відповідні знання, аби зберегти та відродити українську націю та розбудувати нашу державу, - є школа – родина. Саме в ній дитина оптимально сама реалізується, зросте здоровою, збереже всі надбання нашого народу.
Щоб використати великий арсенал виховних можливостей сім’ї, треба батьків націлювати на оволодіння ними сучасними педагогічними знаннями і вміннями. У підвищенні педагогічної культури батьків провідна роль належить школі, яка забезпечує високий рівень освіченості та вихованості свідомого громадянина України. Слід відзначити, що сьогодні ми повинні працювати над підвищенням загальної і педагогічної культури батьків, наших перших партнерів, які постійно надають допомогу школі у вирішенні проблем сьогодення, несуть відповідальність за виховання дітей, є для них прикладом гідним наслідування, сприяють школі у створенні єдиного розвивального середовища: сім’я – школа – громада.
У підвищенні педагогічної культури батьків велике значення має педагогічний університет – це соціальне утворення для педагогічно доцільного родинного спілкування, підвищення загального культурного розвитку батьків. Батьківський університет активно співпрацює з громадськими та доброчинними організаціями, сприяє роботі батьківського лекторію, клубів «Родина просвіта», «Моя сім’я», проводить підготовку до проведення загальношкільних зборів, організовує роботу батьків щодо проведення позакласної роботи(клубної, гурткової), організовує шкільні заходи пізнавально-розважального, художньо-естетичного, спортивно-оздоровчого спрямування.
Цілеспрямовану, системну роботу необхідно проводити з батьками , які працюють у складі постійних комісій ради школи: з питання розвитку школи та організаційно-педагогічного забезпечення навчально-виховної роботи, з питання національно-родинного виховання, організації дозвілля та оздоровлення дітей, підтримки обдарованих дітей, зміцнення партнерських зв’язків між школою, сім’єю та громадськістю. Батьків доцільно залучати до активної роботи щодо профілактики протиправних дій, шкідливих звичок, діяльності шкільних органів учнівського самоврядування. Цілеспрямована система педагогічного навчання батьків дає їм можливість брати участь у конференціях з обміну досвідом родинного виховання , психолого-педагогічних консиліумах, підсумкових науково-практичних конференціях, запровадженню проектів «Я – родина -Україна», «Родинний міст», «Здоров’я дітей – здоров’я нації». Батьки можуть сприяти проведенню ярмарку педагогічних інновацій з досвіду родинно-шкільного виховання, організації і проведення свята талантів, фольклору, фестивалів сімейної творчості. Ознайомлення батьків із українською родинною педагогікою, робота фольклорних гуртків сприятиме співпраці школи та сім’ї, створенню школи-родини. У навчально-виховному процесі школи-родини визначається пріоритетність родинних виховних цінностей, плекається авторитет матері і батька, проявляється турбота про дітей, глибоко вивчаються традиції родин, досліджуються родоводи.
Зв'язок з традиціями родового минулого сприяє поважливому ставленню до свого минулого, тому традиції родини можна поставити на службу формування надійної, стійкої морально-правової свідомості дитини.
Показником громадянського виховання є адаптація дитини через усвідомлення національних надбань.
Сімейно-родинні свята дають змогу відчути себе справжнім громадянином Батьківщини, бо саме через традиції відкривається для людини те позитивне, духовне, що нагромадило людство.
Уміння виховувати – це мистецтво, важливий показник педагогічної майстерності – це пошук нових шляхів підходу до виховання дітей, уміння вплинути на них, тому тільки у співпраці з батьками можна отримати повноцінні результати. Із сім’ї протоптується стежка до школи, і вже тоді – на життєву дорогу ведуть дітей батьки й учителі.
Отже, сімейно-родинне виховання - це перша школа патріотизму, національного єднання та виховання , місце прищеплення здорових норм і навичок, кузня пошани до рідної мови, звичаїв, традицій, свят, символів.
У своїй діяльності класні керівники використовують різноманітні форми роботи з батьками. Матеріали конкурсу «Класний керівник року» , семінари , співбесіди з дітьми, учителями, представниками батьківської громадськості та матеріали моніторингу розкривають усі напрямки їх роботи, результативність , проблеми та шляхи вирішення .
Заслуговує на увагу діяльність класних керівників щодо реалізації сімейно-родинного виховання:
Бай Н.В.(Козачелагерська ЗОШ І-ІІІст), Горбачової Н.Г, ЛебєдєвоїО.Є. ,Лебєдєвої І.В.(Цюрупинська гімназія), Антонюк Н.В, Колпаченко Н.М., Савельєва О.О.(Цюрупинська СЗОШ №2), Довбні Н.О.(Абрикосівська ЗОШ І-ІІІст), Кілочок В.А., Льоди О.Є., Коваленко Т.В. (Тарасівська ЗОШ І-ІІІст.), Бущук І.А., Цаларунги О.І.(Костогризівська ЗОШ І-ІІІст.), Горбань Т.І.(ЦюрупинськаСЗОШ №4), Колосової В.М.(Виноградівська ЗОШ І-ІІІст), Бучинської Л.Л., Столярчук С.О.(Ювілейнівська ЗОШ І-ІІІст),Кузнецової О.В, Кривошиї В.М.(Великокопанівська ЗОШ І-ІІІст),Бахур А.Є., Іванової Н.М.(Щасливська ЗОШ І-ІІІст), Панасюк Т.П.(Раденська ЗОШ І-ІІІст.), Курамшиної П.А.(Брилівська ЗОШ І-ІІІст.)
У своїй діяльності зазначені класні керівники використовують різноманітні форми роботи: психолого-педагогічні спостереження, анкетування, диспути, тренінги, екскурсії, рольові ігри. При цьому є важливою взаємодія виховних впливів родини і школи.
Одним з ефективних форм взаємодії класних керівників і учителів-предметників, що сприяють виробленню єдиних підходів до виховання дітей, взаєморозуміння з батьками є психолого-педагогічний консиліум. Це дає можливість одержати детальну інформацію про психічний, фізичний і розумовий розвиток дітей, особливості сім’ї, стосунки дітей і батьків.
Необхідно відзначити уміння зазначених вчителів координувати виховні впливи сім’ї, педагогічного , учнівського колективів, громадськості, соціуму. Проведені ними виховні заходи, семінари свідчать про здатність класних керівників продукувати нові ідеї, знаходити нетрадиційні способи розв’язання. Необхідно відзначити, що системна діяльність класних керівників щодо розбудови виховного простору, залучення батьківської громадськості до реалізації завдань Програми «Основні орієнтири виховання» сприяє удосконаленню навчально-виховного процесу, поліпшенню мікроклімату у класних колективах, зменшенню кількості протиправних дій серед школярів, поліпшенню профілактичної роботи. Так, протягом всієї педагогічної діяльності жоден вихованець Бай Н.В. не скоїв протиправні дії, це свідчить по результативність роботи педагога, лауреата Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник 2013 року».
Нестандартні, оригінальні, інноваційні форми роботи з батьками представили на районному семінарі Льода О.Є., Кілочок В.А(Тарасівська ЗОШ І-ІІІст), Коваленко Л.М.(Виноградівська ЗОШ І-ІІІст.) Зазначені педагоги постійно надають допомогу членам батьківських комітетів, які відповідають за певні напрямки роботи, здійснюють індивідуальну роботу з батьками дітей, які перебувають на обліку та схильними до протиправних дій, вивчають та поширюють кращий досвід сімейного виховання.
Особливу роль у сімейному вихованні, соціалізації дітей відіграють родинні традиції і звичаї. Сімейні традиції регламентують створення сім’ї, появу дитини, подружні, батьківські стосунки. Ведення домашнього господарства, організацію дозвілля, вшанування пам’яті предків. Вони призначені слугувати зміцненню сімейно-родинних зв’язків як механізму передачі таких особистих і соціальних цінних якостей, як любов, вірність, доброта, взаєморозуміння, щирість. До них належать спільні заняття певними видами трудової діяльності, передавання родинних реліквій, складання родового дерева.
Виховання дітей у родині – справа складна, делікатна, що потребує від батьків зацікавленості в позитивних результатах, терпіння, такту, знань у галузі дитячої психології. Ефективність виховання дітей у родині залежить від єдності вимог до дитини з боку батьків.
Для повноцінного формування особистості школяра необхідно спрямовувати зусилля на організацію співпраці між учителями та батьками, необхідно більше орієнтувати класних керівників на співпрацю з родинами, А під час складання плану виховної роботи школи на рік варто враховувати рівень вихованості дітей, гендерний аспект, залучення до шкільної виховної програми батьків, проведення заходів щодо педагогічного навчання батьків, спрямованих на те, щоб допомогти їм у процесі розв’язання складних проблем виховання дітей.
Центральною фігурою в організації роботи з батьками є класний керівник, який, у першу чергу, повинен знати всі особливості сімей, у яких виховуються дітей. Тому актуальним сьогодні є створення класними керівниками системи індивідуальної роботи з учнями, які потребують особливої уваги. Разом з батьками та психологічною службою школи доцільно створити міні-порадник для здійснення індивідуального виховного підходу до дітей.
Однією із основних умов організації та проведення роботи з батьками є співпраця із шкільними психологами. Робота психолога з батьками – актуальна й необхідна, бо саме родина вводить дитину в соціальний світ відносин. Однією з дієвих форм співпраці з батьками щодо виховання в учнів культури поведінки, потреби праці, навчання, розвитку художніх здібностей і творчої діяльності, а також формування духовності та духовної культури сім’ї, активного творчого та відповідального ставлення учнів до життя є проведення родинно-шкільних свят «Здрастуйте, ми – ваші діти», свято великої родини, таланти моєї родини. Одним із основних завдань використання цієї форми роботи є створення атмосфери родини, де панують дружні відносини, взаємоповага, затишок, де кожен турбується про інших, де можна чимало пізнати та багато чому навчитися.
В основі виховної діяльності навчальних закладів є особистісний розвиток дитини, активізація пошуку сенсу життя, що дозволяє дитині в майбутньому особистісно зростати без підтримки дорослих. Важливо усвідомити, що всі учасники навчально-виховного процесу мають усвідомити, що виконують одну справу. Результатом взаємодії всіх суб’єктів виховної діяльності є взаємозбагачення та взаєморозвиток дитини.
|
|
Просмотров: 2112 |
Добавил: komp
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
