|
|
Главная » 2013 » Грудень » 27 » Виховання морально-етичних цінностей школярів
Виховання морально-етичних цінностей школярів | 10:43 |
Основним із пріоритетних завдань розбудови демократичного суспільства є виховання високоморальної, духовно багатої особистості, патріота-громадянина.
Моральність означає реальний стан моральної свідомості, стосунки, вчинки людей, тобто те, що є, на противагу тому, що мало було б бути. Моральність виступає внутрішньою ціннісною основою духовності, культури суб’єкта, яка спрямовує людську активність на утвердження самооцінки особистості усвідомлення обов’язків перед іншими людьми, перед Батьківщиною, суспільством, природою. У ставленні до особистості моральність виступає метою, перспективою її вдосконалення і, насамперед, вимогою.
Моральність є механізмом гармонізації особистих і суспільних інтересів. Тому сьогодні йде активний різноманітний пошук нової моральної стратегії.
Свого активного соціального значення моральні цінності набувають тоді, коли вони стають здобутком більшості і включаються в практичні відносини людей, проймають їхні свідомості і почуття.
Пріоритет сучасної гуманності – загальнолюдські гуманістичні цінності. Критеріями цих цінностей виступають не лише уявлення про такі моральні якості, як доброзичливість, повага до людської гідності, милосердя, доброта, людяність, толерантність, порядність, уміння прощати, не чинити зла, а й практичні дії, вчинки, мотиви, стимули й наміри людей. Але чільне місце поміж названих цінностей посідає гуманна поведінка, виявлення поваги до людської гідності, людяність, бажання допомогти, прояв довіри, толерантність.
Особливого значення в моральній регуляції набуває формування в кожній особистості здатності самостійно визначати свою лінію поведінки без зовнішнього контролю, спираючись на такі етичні категорії, як совість, почуття власної гідності, чесність.
Адекватною формою моральної регуляції є саморегуляція моральної оцінки-самооцінка, морального виховання - самовиховання.
Моральність є основою, базовим компонентом духовного світу особистості.
І розділ
Морально-етичне виховання дітей молодшого шкільного віку
Протягом 2012-2013н.р у районі здійснювався моніторинг рівня вихованості учнів, їх морального розвитку, соціальної активності. У ході моніторингу проведено вибіркове анкетування учнів молодшої ланки, 7-8 кл. та старшокласників. Згідно з матеріалами анкетування, співбесід можна зробити висновок, що учні молодшої ланки можуть брати посильну допомогу у піклуванні про самотніх людей похилого віку. Сприятливі умови є для цього не тільки у місті, де є будинок для престарілих.
Встановлено, що значної уваги потребує реалізація тих параметрів змісту, які орієнтують на уважне ставлення хлопчиків до дівчаток.
Виховна робота має бути спрямована на підведення хлопчиків до розуміння значення відповідних моральних правил та створення умов для набуття досвіду поведінки, формування мотиваційно-емоційної сфери.
З’ясовано також, що учні молодшої ланки можуть протидіяти порушенню однолітками правил поведінки, використовуючи при цьому морально виправдані способи впливу за умови спрямовуючого керівництва з боку дорослих. Дітям цього віку доступні такі способи впливу на однолітків, як нагадування моральних правил, оцінні судження, прохання про допомогу, запитання –нагадування, наполегливі вимоги.
Ефективно використовує такі способи впливу на дітей учитель Новомаячківської ЗОШ І-ІІст. Хальцева Л.В. Спрямовуюче керівництво учителя включає стимулювання спроб дітей протидіяти порушень правил поведінки однолітками, створення умов для підвищення їхньої дієвості, попередження спроб використовувати негативні способи впливу.
Анкетування, співбесіди з дітьми засвідчують, що в початковій школі можна успішно розв’язувати завдання на узагальнення й систематизацію уявлень дітей про ввічливість, допомогу дорослим і дітям, співпрацю з однолітками у спільній діяльності.
Результати вивчення передового педагогічного досвіду, а також дані дослідження засвідчують педагогічну доцільність складових змісту виховання молодших школярів і визначених на основі української народної педагогіки.
У роботі з вихованцями початкової школи, як свідчать отримані в ході анкетування відповіді, більшість учителів вдаються до таких форм, методів роботи з виховання в дітей найкращих людських якостей (доброзичливості, поваги людської гідності, терпимості, тактовності),як виховання на прикладах з літератури, сьогодення; виховання особистим прикладом; аналіз ситуацій; бесіди тощо.
Серед методик, які лежать в основі нових педагогічних особистісно орієнтованих технологій, - методична система «Читання і письмо для розвитку критичного мислення» - ЧПКМ. Стратегії ЧПКМ допомагають навчити молодших школярів вільно висловлюватися та розмірковувати, приймати різноманітні думки й аргументовано відстоювати свої, активізувати мислення.
На час вступу до школи в дитини сформовані етичні уявлення про добро і зло, права та обов’язки, красу та потворність, неправду, віру, надію, любов, честь. Проте ці знання епізодичні, сформовані на емоційному рівні, тому формування в молодших школярів етичних знань про моральні вчинки є надзвичайно важливими.
ІІ розділ
Формування комунікативної культури і морального досвіду підлітків
Підлітковий вік характеризується певними особливостями, які зумовлюють значну ймовірність закріплення негативізму в усвідомленні надбань моральної практики. Підлітки переживають як шок отримане в особистому досвіді відчуття входження в зону невідповідності «людини зі світу ідей» і «людини зі світу речей». Вдивляючись у навколишнє життя , підлітки схильні розглядати реалізацію моральних норм як своєрідну «гру за певних умов» і тому приділяють більше уваги освоєнню цих умов і ситуацій «успіху», ніж виробленню сталих норм моральної поведінки та відповідних моральних якостей. Учні середнього шкільного віку охоче звертаються до свого досвіду у неформальних контактах з педагогами навіть без спеціального стимулювання цих посилань.
Взаємодія підлітка з навколишньою дійсністю виявляє її тіньові ознаки, а суворість набагато переконливіша, ніж світлі перспективи, у цьому контексті значно зростає роль високого покликання педагогів - уберегти душі вихованців від руйнівного впливу їх негативного морального досвіду.
Педагог не в змозі виключити з життя учнів події, що завдають їм моральних травм, призводять до гірких роздумів щодо моральних орієнтирів, становлять тіньовий бік реальності. Але в хиткій непевності нашого сьогодення педагог може допомогти своїм вихованцям відсунути завісу негативних вражень і угледіти обнадійливі прояви людської турботи, моральної стійкості. Такі особистості є у кожній школі. Аналіз анкетування, співбесіди з учнями, учителями свідчать , що більшість з них обрали демократичний і гуманний стилі спілкування з дітьми. Найбільше дітям подобається в учителеві його доброта, уміння прощати, гарно пояснювати навчальний матеріал, справедливість. Не подобається , коли кричать.
Головним фактором формування морального досвіду учнів є особистість учителя. Згідно з результатами анкетування у контрольних класах з’ясовано: рівень морального розвитку, соціальна активність вищі у класах, де панує атмосфера довіри між класним керівником, учителями – предметниками і дітьми. Так, не дивлячись на вимогливість учителів, високий рівень довіри учні виявили Сигаєвій В.В(Брилівська ЗОШ І-ІІІст).,Оксененко Л.В., СемціО.М.(Цюрупинська спеціалізована ЗОШ№4), Сокровищуку Ю.В(ВеликокопанівськаЗОШ І-ІІІст).,Одинцовій Л.А., Горбачовій Н.Г.(Цюрупинська гімназія), Дорошенко В.В.(Солонцівська ЗОШІ-ІІст), Захарченко С.А., Куденко А.А. (Цюрупинська СЗОШ №2), Крехелєвій О.В. (Козачелагерська ЗОШ І-ІІІст.), Холявко С. В.(Абрикосіська ЗОШ), Тарасенко В.В.(Раденська ЗОШ І-ІІІст.)
Цьому сприяють також тісна співпраця з батьківською громадськістю, залучення дітей до цікавої позаурочної діяльності. З основних рис, що характеризують вчителів, діти відзначали уміння бачити в них особистість, справедливість, доброзичливість. Так, Сокровищук Ю.В прилучає своїх вихованців до вивчення історії, культури , літературної спадщини рідного краю, з цією метою постійно здійснює екскурсії, походи, подорожі, збирає цікавий матеріал, який широко використовує під час навчально-виховного процесу. Сигаєва В.В., Оксененко Л.В., Дорошенко В.В. засобами рідної мови виховують у своїх учнів почуття патріотизму, національної гордості. На прикладах літературних героїв прищеплюють дітям почуття доброзичливості, милосердя, прагнення наслідувати літературних героїв, формують читацькі смаки учнів.
Необхідно також відзначити, що вихованці зазначених учителів виявили високий рівень соціальної активності, намагаються брати участь у різноманітних літературних конкурсах, суспільних акціях, проектах. Використання у виховному процесі методу соціального проектування , колективних творчих справ сприяє розвитку громадянської свідомості дітей та їх здібностей до соціальної добротворчості, активної життєвої позиції, а не позиції спостерігача, яка сьогодні активно прищеплюється засобами масової інформації, стереотип байдужого реагування поширюється на різні сфери життєдіяльності і до зменшення активності в області моральної поведінки. Знижується прагнення людини до співпереживання, до співучасті, що завжди мало велике значення в моральному світі особистості.
Педагогічні колективи району системно працюють над вихованням у дітей почуття співпереживання, милосердя, добротворчості. У всіх навчальних закладах активно діють волонтерські загони , які надають посильну допомогу одиноким людям похилого віку, ветеранам Великої Вітчизняної війни, дітям-сиротам, дітям з кризових сімей, вихованцям дитячого будинку, обласного притулку, гематологічному відділенню обласної клінічної лікарні. Шкільні волонтерські загони опікуються хворими дітям, беруть активну участь у реалізації різноманітних соціальних проектах. Так, у 2011р., під час Всеукраїнської благодійної акції «Від серця до серця» юні волонтери зібрали понад 10 000 гривень для дітей хворих на цукровий діабет і одержали подяки від Всеукраїнського фонду. Найбільш активно працювали волонтери Раденської ЗОШ І-ІІІст., Великокопанівської ЗОШ І-ІІІст.
Особисте долучення вихованців до спільної з вихователями діяльності в процесі застосування сучасних виховних технологій здійснюється через розв’язання соціально-моральних завдань, що ставлять вихованців в умови свідомого вибору і практичної реалізації особистісної позиції.
ІІІ розділ
Виховання морально-етичних цінностей старшокласників
У ході моніторингу проаналізовано також діяльність класних керівників щодо згуртування дитячих колективів, характер зв’язків у колективі, бачення учнів щодо подальшого зміцнення класного колективу .Так, за результатами анкетування з’ясовано, що найвищий рейтинг у шкалі «соціальна активність» у вихованців 10кл. Абрикосівської ЗОШ І-ІІІст (Класний керівник ХолявкоЛ.Є.)
Суттєва характеристика педагогічної концепції учителя - активне залучення вихованців до різноманітної творчої діяльності і на цій основі виховання моральної відповідальності.
Необхідно також відзначити виховну функцію дозвілля, яка полягає у створенні сприятливого середовища для самореалізації і творчого розвитку особистості. Крім розважальних дискотек, вечорів відпочинку доцільно організовувати для дітей змістовне дозвілля , залучати до цього представників батьківської громади, цікавих людей міста, села, широко використовувати можливості культосвітніх установ, народних майстрів, пропагувати здоровий спосіб життя, залучати їх до цінностей вітчизняної, світової літератури. Позитивною в цьому напрямку є діяльність адміністрації Новомаячківської ЗОШ І-ІІІст., Ювілейнівської ЗОШ І-ІІІст, БрилівськоїЗОШ І-ІІІст.
Проведене дослідження засвідчило, що у формуванні морального досвіду школярів значною мірою спрацьовує головний фактор – особистість педагога.
Успішне формування особистості старшокласника, орієнтованого на етичні цінності, передбачає знання педагогом їх рейтингу у системі життєвих цінностей даної вікової групи.
Сьогодні винятково важливо знати реальний стан учнівського середовища, необхідні більш точні знання про те, що відбувається у свідомості школярів, яким цінностям вони віддають перевагу. Щоб визначити рейтинг життєвих цінностей старшокласників, учням 9-11кл. запропоновано було відповісти на запитання: «Які життєві цінності вважаєте найважливішими». З 20 запропонованих цінностей необхідно було вибрати найбільш значущі.
З-поміж цінностей були й такі, що виражали взаємини людей: милосердя, повага до людської гідності, взаємоповага та інші.
Виявлено, що для старшокласників найважливішими є
-здоров’я 60%;
-хороша робота 46%;
-взаємоповага в сім’ях 28%;
Ієрархія цінностей школярів яскраво демонструє, що для них є найважливішим.
Пріоритетне місце старшокласники відводять матеріальному забезпеченню.
У ранжуванні цінностей учнів низький статус посідають цінності, які відображають взаємини людей. Насторожує і той факт, що поміж ціннісних характеристик людини мало хто з учнів назвав такі, як порядність.
Важливо те, що до переліку запропонованих цінностей старшокласники дописали такі, як гарні стосунки між батьками .
Анкетування старшокласників дало також можливість визначити рівень сформованості етичної поведінки самими учнями, їх однокласниками. Більшість(75%) старшокласників зазначили, що намагаються дотримуватися етичної поведінки, культури спілкування і докладають зусилля для відповідних звичок, поведінки.; 2% респондентів не докладають зусиль для відмови від поганих звичок; нестійкі звички етичної поведінки виявили 13% дітей.
У результаті анкетування також було з’ясовано, що в учнівському середовищі мають місце прояви егоцентризму, спрямованості на особисті інтереси без урахування інтересів інших. 11% школярів віддають перевагу безкомпромісній поведінці, допускають можливість використати будь-які засоби для досягнення мети.
З’ясовано, що прояви альтруїзму властиві 15%-20% дітей, які на передній план ставили не власні інтереси, а інтереси однолітків, рідних. Альтруїстичні вчинки зумовлені вихованням у сім’ї, наявністю цих рис у сім’ї.
Вивчення й аналіз досліджень окремих аспектів гуманістичного ставлення старшокласників до людини показують, що формування в учнів умінь у процесі життєдіяльності сприймати й оцінувати морально-етичні ситуації , явища, дії та моральнісні намагання інших людей оцінювати свої особисті морально-психологічні стани та наслідки своїх дій тісно пов’язано з розвитком усіх властивостей особистості. Так, вельми важливим є вивчення умов виховання в особистості стійкого та глибокого інтересу людей, що проявляється не в абстрактній формі, а кожного дня у ставленні до будь-якої людини, з якою доводиться спілкуватися.
Розвиток ціннісного ставлення учнів до людини, до їх оточення передбачає засвоєння ними моральних норм і правил культури спілкування. Більшість норм і правил комунікативної культури обґрунтовуються вимогами морального ставлення людини до людини. Однак далеко не всі моральнісні характеристики культури поведінки мають безпосередній вихід на розвиток ціннісного ставлення до іншої людини. Тому робота по вихованню цієї моральнісної якості особистості, що формується, містить у собі виховання таких рис, які умовно можна назвати настановними стосовно культури спілкування і поведінки та які віддзеркалюють загальну позицію особистості у ціннісному ставленні до оточення.
Особливо актуальними поміж них є ввічливість, тактовність, чуйність, повага людської гідності іншого, делікатність, коректність, скромність, Педагогічна робота з розвитку ціннісного ставлення старшокласників до свого оточення має бути психологічно глибокою, динамічною, індивідуалізованою, гнучкою, спрямованою на сприйняття моральних рис і якостей інших людей, пізнання істини, яка міститься у ставленні людини до людини.
Однак наявний психолого-педагогічний арсенал виховних засобів недостатньо наповнений розвивальним, життєво близьким для особистості старшокласника змістом.
При дослідженні ціннісного ставлення старшокласників до іншої людини як прояву їхньої морально-етичної вихованості привертає увагу такий важливий для педагогів факт: повсякденна спільна життєдіяльність учнів у класі та школі, в якій можна спостерігати певну культуру взаємин і нібито бажання безконфліктно спілкуватися зі своїм оточенням, ще не означають наявності сформованого ціннісного ставлення до іншої людини, побудованого на моральнісній основі, не обтяженій прагматичними мотивами.
Аналізуючи життєдіяльність учнів у класах, де здійснювалося анкетування, слід зазначити, що у змісті позакласної виховної роботи недостатньо заходів, які були б спрямовані на виховання у старшокласників поваги до іншої людини, на усвідомлення права іншої людини бути самим собою, мати свою точку зору, інтереси, прагнення, цілі, які, будучи спрямованими на добродіяння, можуть відрізнятися від інших.
Виховання ціннісного ставлення до іншої людини може відбуватися не лише у справах, зміст яких безпосередньо спрямований на турботу про інших людей, але й у будь-яких спільних справах учнів за відповідної їх організації.
З метою вивчення ставлення старшокласників до проблем насилля, виявлення моделей поведінки у різних ситуаціях прояву насилля, з’ясування причин і факторів, що породжують насилля та жорстоке поводження проведено соціально-психологічне дослідження серед старшокласників.
Аналіз опитування виявив, що, на думку школярів, насилля є надзвичайно актуальною проблемою сучасного суспільства. Про це зазначили 68% опитуваних. Найбільш поширеними типами насилля респонденти вважають:
Насилля старших дітей над меншими-48%;
Насилля дорослих над дітьми-47%;
Насилля між представниками різної статті-27%.
Відповіді респондентів підкреслюють актуальність проблеми, що є у нашому суспільстві, так званому «дорослому світі». Саме дорослий світ - основа формування психіки підлітка, адже молоді люди наслідують дорослих та користуються зразками їх поведінки .
Основні причини насилля серед молоді можна розділити на три групи, які пов’язані: із зовнішнім впливом(криза суспільства, виховні проблеми), із вживанням алкоголю і наркотиків, а також неефективною дією окремих інституцій.
Найбільш вагомим у виникненні насилля, на думку респондентів, є вплив ЗМІ(46%) та вживання наркотичних речовин-40%, далі за рейтинговою шкалою - наслідування поведінки дорослих -32% та низький рівень виховної культури.
Таким чином, самі підлітки визначили вплив ЗМІ, як одного із найпотужніших стимулів прояву насилля.
Варто зазначити, що діти, які дивляться фільми з елементами насилля , навчаються агресивним діям, які раніше не були їм притаманні. У таких дітей зменшується контроль за проявами власної агресії.
Окрім того, спостереження за сценами насилля сприяє поступовій втраті емоційної чутливості до чужого болю. Це яскраво підтверджують і відповіді на запитання: «Які почуття викликають у вас такі фільми?»
Страху, жаху -12%;
Цікавість – 11,5%;
Бажання наслідувати героїв – 13%.
На запитання «Чи були ви свідками неправомірних дій?» 45% дітей відповіли ствердно.
40% з них у даній ситуації проявили небайдужість.
6%- байдужість .
Отриманий варіант відповідей дає можливість виявити стратегії поведінки старшокласників.
Перша з них визначає активні дії і передбачає їх включення у події, що відбуваються, інша – пасивну поведінку.
Крім того, байдужість може бути свідченням бажання скоріше керуватися інстинктами самозбереження та егоїстичними інтересами.
Отже, за результатами соціально-психологічного дослідження серед старшокласників району можна зробити наступні висновки, що основними причинами виникнення насилля серед молоді є:
- вплив засобів масової інформації, що пропагують насилля;
- на думку респондентів, чинник «вулиці» також має значний вплив на формування світогляду
- проблеми сімейного виховання.
Зважаючи на зазначене, необхідно активізувати роботу щодо виховання у дітей ціннісного ставлення до оточуючих, моральної свідомості, навчити учнів продумувати морально-етичні проблеми життя людей та своє ставлення до цих проблем і до свого оточення.
Виходячи з психолого-педагогічних досліджень та з особистих спостережень можна дійти висновку, що рівень вихованості у старшокласників ціннісного ставлення до іншої людини може характеризуватися такими критеріями:
Відповідність розуміння учнями морального й етичного змісту понять «ціннісне ставлення до іншої людини», «шанобливе ставлення», «людська гідність», «доброчинність», «ввічливість».
Наявність стійких моральних переконань учнів у необхідності дотримуватися цих моральних і етичних норм у ставленні до інших людей;
Уміння старшокласників самостійно робити морально-етичний аналіз і оцінку власних вчинків;
Самокритичність у моральній самооцінці і потреба у самовдосконаленні.
Досвід показує, що цілеспрямована робота з виховання у школярів ціннісного ставлення до іншої людини потребує врахування вихідного рівня сформованості такого ставлення до оточення. Спроби розробити умовні класифікації рівнів вихованості ціннісного ставлення учнів до їх оточення в педагогічних дослідженнях трапляються досить часто. І здійснюються вони з різних позицій, а тому в їх основу ставлять різні принципи та показники. Необхідність у розробленні класифікації рівнів вихованості школярів, ціннісного ставлення до людини диктується вимогами виховної практики, тим, що неможливо повною мірою використати зміст і методи виховного впливу на одного учня для такого ж результату у вихованні іншого учня. Адже кожен з них має свої особливі властивості, свій моральнісний досвід, свій характер.
А відтак навіть вельми позитивний результат виховного впливу на формування моральнісного ставлення певного учня до свого оточення не може бути універсальною методичною рекомендацією педагогу як найкраще організувати виховний вплив на інших учнів
|
|
Просмотров: 4664 |
Добавил: komp
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
